Зерновий живий Міцелій Кільцевика, 10 Г

Опис Кільцевик (Строфарія зморшкисто-кільцева, Будова фері), лат. Strapharia rugoso-annulata (Stropharia ferrii). У молодому віці поверхня капелюшки в цього досить поширеного і, на сьогодні, культурного гриба, змінює забарвлення від жовтуватого до червоно-коричневого. У зрілих грибів капелюшок набуває кольору від блідо-жовтого до каштанового. У діаметрі головка може досягати до 20 см. У молодих грибів капелюшок має напівсферичну форму, що схожа на білі гриби. Але, загнутий край їх капелюшки з'єднується з ніжкою тонкою шкіркою, яка під час дозрівання капелюшки та росту гриба тріскається. У молодих кільцевиків пластинки сірий колір. З віком воно стає темнішим, ліловішим, так само, як і спори гриба. Під шкіркою капелюшки м'якоть злегка жовтуватий. Має речовий запах і м'який, приємний смак. Поверхня ніжки може бути білого або жовтувато-коричневого кольору. На ніжці є кільце. М'якоть в ніжці дуже щільна. Довжина ніжки може досягати 15 см. Кільцевик їстівний цінний гриб, дуже великий (часто вагою до 1 кг), на смак схожий на білий гриб, хоча й вирізняється специфічним запахом. М'якоть гриба містить багато вітамінів групи B і багато мінеральних речовин. У ньому міститься більше нікотинової кислоти, ніж у огірках, капусі та помідорах. Ця кислота сприятливо впливає на травні органи та нервову систему. Кільцевики в природі трапляються вкрай рідко. Вони виростають на перепресих залишках рослин. Вирощування кільцевиків почалося в 1960 роки, у Німеччині, на занедбаному іподромі, у якому селяни зберігали свій урожай. На підлозі цього сховища, покритому землею та сіном, цілий рік плодоносіли гриби, які місцеві мешканці вважали шампіньйонами та з задоволенням збирали. Згодом, у цих грибах, один міколог дізнався простролярію. Так утворилася грибне виробництво. Саме тут були розроблені класичні способи вирощування грибів. Для грибів цього типу досить просто підготувати поживний субстрат. Порівнюючи з шампіньйонами, вони не вибагливі до умов вирощування на присадибних ділянках. Кільцевик переважно росте на добре підібраному ґрунті, на залишках рослин поза лісом, рідше в листяних лісах. Період плодоносіння з початку літа та до середини осені. Для присадибного вирощування, для них вибирають захищені від вітру, теплі місця. Так само його можна вирощувати під плівкою, у парниках, підвалах і на грядках. Міцелій (грибниця) жива свіжий первинний зерновий у пакованні прозорий блістер/зипер розміром 8х12х3 см і вагою 10 грамів (залежно від вологості довкілля), адже він живий, розвивається, дихає, набирає і втрачає вологість). Термін зберігання 6 міс. за температури +2 +6 °C або 1 міс за температури до +23 °C без потрапляння прямих сонячних променів. 10-14 днів витримує й вищу температуру, якщо паковання щільно не стикаються один з одним. ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ВИРОБОВАННЯ КІЛЬЦЕВІКІВ 1уп міцелію висаджується на площу 2,5 м2. Вирощувати кільцевик можна в парниках, плівкових теплицях, підвальних приміщеннях і на грядках у відкритому ґрунті. У саду або на присадибній ділянці для нього треба вибирати теплі, захищені від вітру ділянки. Для вирощування кільцевика використовують зазвичай соло зернових культур (найкраще зимою пшениці або жи); можна застосовувати лляну багаття, подрібнені стебла кукурудзи або суміші цих матеріалів. Субстрат має мати 70-75% вологість. Сором треба зволожити до такого ступеня, щоб під час стиснення її в долоні між пальцями з'явилися окремі краплі води. Можна використовувати й відпрацьований шампіньйонний компост, змішаний із новою порцією соломи (1:1). Підготовка субстрату та посадка грибниці проводяться з кінця квітня/початала травня до початку червня. Солома має бути золотистого кольору, без ознак пліснявіння або гниття, подрібнена до 3-5 см. На 1 м2 посадковій площі витрачається 15-25 кг сухої соломи або іншого субстрату. Якщо готується велика його кількість, то солом (або інший субстрат) укладають у купу на чисту тверду тверду тверду поверхню (цементний або асфальтовий майданчик або добре утрамбуватий ґрунт) і рівномірно змочують водою зі шланга з розпилювачем або з садової лійки 2-3 рази на день упродовж 6-10 діб. Для рівномірнішого зволоження купу за цей час 3-4 рази ретельно перемішують вилами, стежачи за тим, щоб не було самонагрівання. Для зволоження невеликої кількості субстрату можна використовувати наявні в господарстві бочки, ванни, басейни тощо. Щоб не почалося бродіння субстрату, воду щодня змінюють. Підготовлений субстрат укладають шаром 20-25 см на ґрунт (на плівку) або шаром 25-30 см у ящики будь-якого розміру або в поліетиленові мішки діаметром приблизно 40 см і заввишки 50-60 см. Мішки злегка прикопуються. Щоб субстрат не висихав, його щільно трамбувають, причому краще робити це пошарово. Відразу ж після набиття ящиків, мішків або укладання гряд на субстрат висаджують грибницю з розрахунку 100 г на 2,5 м2. Шматочки грибниці розміром із лісовий горіх рівномірно розкладають по всій поверхні субстрату та закопують на глибину 5-8 см. Водночас однією рукою підіймають соло або інший субстрат, а другою — вкладають у заглиблення, що утворюється, шматочок грибниці. При іншому способу посадка грибниці поєднується з укладанням субстрату. У цьому разі під час трамбування субстрату на передостанній шар рівномірно розкладають грибницю, зверху розстилюють останній шар субстрату завтовшки 5-8 см і остаточно утрамбовують. За будь-якого способу верхній шар субстрату (чащі соломи) вирівнюють і злегка зволожують. Поверхня відразу ж накриває водоутримувальним і повітропроникним матеріалом (чиста мішковина, щільний папір), який постійно підтримує у вологому стані, поливаючи так, щоб вода не проникала в солому. Під час вирощування кільцевиків у поліетиленових мішках відразу після висаджування грибниці мішки зав'язують, вставляючи в горловину ватну або поролонову пробку діаметром приблизно 5 см для доступу повітря. Розростання міцелію триває від 3 до 6 тижнів залежно від температури повітря. Оптимальна температура для розростання грибниці кільця +25 +28 °C. Коли грибниця досить росте (що можна визначити, обережно піднявши в одному-двох місцях верхній шар соломи; іноді грибниця навіть виходить на поверхню субстрату), мішковину або папір прибирають, а субстрат засинають особливою покривною сумішшю шаром 4-5 см. Якщо після зняття мішковини верхній шар субстрату виявляється сухим, і грибниця в ньому не розрослася, то його обережно знімають, а покривну суміш наносять на нижній шар, пронизаний міцелем. Покрову суміш (покришку) готують із торфу та городнього або лісового ґрунту (перегінного) у співвідношенні 1:1. На 1 м2 поверхні субстрату витрачається приблизно одне відро суміші. Подальший догляд за культурою полягає в підтримці вологості покришки на рівні 70-75%. Разова норма поливання приблизно 1,0-1,5 л на 1 м2. Краще поливати зі шланга з розпилювачем або з садової лійки з дрібними отворами або використовувати пульверизатор. У разі вирощування грибів у закритому приміщенні або парнику впродовж 2-3 тижнів після нанесення покришки підтримують температуру повітря +25 + 28 °C, а потім починають знижувати її до 15-20 °C і регулярно вентилювати приміщення. Через 1-2 тижні після нанесення покривної суміші можуть з'явитися перші гриби. Від появи зачатка гриба до повної його зрілості проходить 7-10 днів (залежно від температури повітря). Збирають кільцевики, коли покривало (тонка плівочка, що прикриває пластинки) вже проірване, але капелюшка ще не розкривалася повністю та зберігає дзвіноподібну форму. Під час збирання гриб обережно викручують із ґрунту. Утворені ямки засипають покривною землею. Урожайність кільцевика може бути різною: у середньому вона становить 3-4 кг на 1 м2, проте з 1 м2 можна зібрати й 10 кг. Це залежить від якості субстрату та грибниці, дотримання всіх правил агротехніки, урахування конкретних особливостей вирощування й чималою мірою від досвіду та вміння грибовода. Плодоносіння кільцевика, висадженого в травні, триває зазвичай до пізньої осені. Якщо посадка грибниці в парнику або на грядки відбулася пізніше травня, то субстрат, пронизаний грибницею, може плодоносити й наступного року. У цьому разі, щоб захистити грибницю від морозу та надлишкового зволоження, парник або грядки з кільцевиком восени, після закінчення збирання грибів, накривають плівкою, соломою або сухою листовою. Навесні ці укриття знімають, і у квітні-маї, залежно від погоди, вже можна збирати гриби. Відпрацьований субстрат — гарне органічне добриво для овочевих культур.